Функції методичного кабінету ЗДО
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ СТАНУ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Контроль за освітнім процесом повинен бути спрямований на систематичне вивчення та аналіз форми, методів і прийомів роботи педагогів, стану виконання програм, рівня сформованості компетентностей вихованців. Контролювати означає не просто з’ясовувати, що зроблено, а детально вивчивши стан освітнього процесу, допомогти вихователям удосконалювати свою майстерність. Справедлива й доброзичлива оцінка діяльності педагогів допомагає їм побачити свої слабкі й сильні сторони, вчить критично аналізувати свою роботу. Вивчення, під час якого фіксуються лише недоліки, не може допомогти педагогові досягти високих результатів.
Методи вивчення:
- Безпосереднє спостереження за діяльністю дітей та вихователя в кожній віковій групі.
- Бесіди з дітьми у звичайних умовах (у групі, на ділянці) у присутності вихователя.
- Вивчення результатів практичної діяльності дітей (малюнків, аплікацій, виробів із глини, пластиліну, природного матеріалу, паперу тощо).
- Анкетування вихователів і батьків.
- Вивчення педагогічної документації.
- Аналіз дидактичного обладнання, предметно–ігрового розливального середовища.
Система вивчення має бути гнучкою, змінюватися залежно від результатів роботи педагогів. Головне – попередити виникнення ускладнень у педагогічній роботі працівника, виявити причини недоліків, детально проаналізувати їх та своєчасно вжити ефективних заходів для їх усунення, вивчити кращий досвід педагогів. Не можна перетворювати вивчення роботи вихователя на одноразові інспекції чи перевірки, воно має бути систематичним і глибоким.
У закладі дошкільної освіти передбачено такі види контролю: комплексна й тематична перевірки; оперативний, попереджувальний, епізодичний, порівняльний контроль.
Комплексний контроль – це вивчення стану навчально-виховної роботи з усіх видів діяльності в окремій групі. Така перевірка дає змогу на основі всебічного й глибокого аналізу зробити найбільш правильні висновки. Доцільно вивчати наступність методів педагогічного впливу на дітей у двох вихователів, узгодженість у їх роботі між собою, з дітьми, помічником вихователя, батьками, з’ясувати сильні та слабкі сторони кожного, допомогти скоординувати роботу. Результати вивчення обговорюються з вихователями групи на педагогічній раді або відображаються в наказі по дошкільному навчальному закладу.
Тематичний контроль – це вивчення окремих питань навчання та виховання дітей із подальшим обговоренням висновків і пропозицій з вихователями цих груп на педагогічній та виробничій нарадах. Результати вивчення можуть оформлятися наказом. Тематична перевірка – найпоширеніша форма контролю, завдяки якій можна простежити за системою та результатами роботи вихователя з того чи іншого розділу програми, глибше розібратися в змісті, методах і прийомах подання дітям матеріалу, в організації його повторення, закріплення та формування в дітей практичних умінь і навичок, у доцільності використання наочності й технічних засобів навчання, з’ясувати причини відставання окремих дітей.
Тематична перевірка потрібна насамперед у тих групах, де вихователі недостатньо володіють методикою організації дитячого колективу, де низький рівень знань і умінь дітей. Цей вид контролю застосовують також для вивчення передового педагогічного досвіду.
Попереджувальний контроль здійснюється для попередження можливих помилок у роботі педагогічних працівників. Найчастіше він застосовується до молодих спеціалістів чи педагогів, які щойно влаштувалися на роботу. Аналізуються календарні плани, простежується робота вихователя протягом дня (наявність посібників, необхідного обладнання). Основний документ за результатами перевірки – записи зауважень і пропозицій у діловому щоденнику аналізу навчально-виховної роботи.
Порівняльний контроль необхідний для зіставлення результатів роботи вихователів щодо виконання різних розділів програми. Такий контроль дає змогу виявити різницю в роботі вихователів паралельних груп, музичних керівників, використовується і для порівняння роботи двох вихователів з однієї групи.
Щоб успішніше провести спостереження та правильно оцінити діяльність педагогів, треба заздалегідь визначити коло питань, на які варто звернути увагу. При цьому слід пам’ятати, що спостереження не має обмежуватись саме цими питаннями, бо вони є лише своєрідною канвою, яка допомагає правильно розподілити увагу, але не може охопити повністю педагогічного процесу, у якому все органічно взаємопов’язане.
Треба вивчати стан організації всіх видів діяльності дітей, а не тільки навчання їх на заняттях, звертаючи увагу на інтерес дітей до тієї чи іншої діяльності, їх активність, творчість, самостійність, старанність у виконанні завдання, культуру спілкування, форми звертання вихователя до дітей, його емоційність, виразність та граматичну правильність мовлення, на доцільність та співвідношення словесного та наочного матеріалу, на те, як вихователь спонукає дітей до самостійної мовленнєвої діяльності, використовує різні життєві ситуації з виховною метою, індивідуальний підхід до дітей.
Мотивом здійснення контролю має бути спільне визначення сильних і слабких сторін у розвитку дошкільника, окреслення перспектив, визначення того, у чому саме і якої допомоги потребує конкретна дитина. Слід пам’ятати, що в реальному житті не існує дітей, які б характеризувалися збалансованістю всіх сторін розвитку – у кожній щось розвинене краще, а щось – гірше. Процес просування конкретного дошкільника по індивідуальному шляху свого розвитку є для нього реальною нормою.
За своїм характером контроль має бути допоміжним, а не каральним.
Присутність вихователя-методиста не має негативно позначатися на якості роботи та настрої вихователів, порушувати звичайного життя дітей у групі. Не варто втручатися в перебіг педагогічного процесу. Для спостереження краще обрати таке місце, щоб бачити всіх дітей і не заважати роботі педагога
Одним із важливих завдань вивчення освітнього процесу є з’ясування світогляду педагога, його духовних інтересів: що читає, як стежить за досягненнями освіти, науки, культури, за новими освітніми проектами, його уміння бачити переваги гуманістичного підходу.
Після відвідування групи з вихователем проводиться бесіда, на початку якої педагогу дають змогу самому проаналізувати використані методи й прийоми. Якщо недоліки побачив сам педагог, це може означати їх випадковість. Якщо ж педагог не помітив недоліків, йому слід на них вказати й пояснити, як краще їх подолати. Зауваження роблять у спокійній, доброзичливій формі. Важливо визначити строки виконання поставлених завдань і своєчасно їх перевірити.
Під час вивчення готовності груп до нового навчального року особливу увагу приділяють питанням : чи знає вихователь програму тієї вікової групи, в якій працюватиме; які посібники, дидактичний матеріал, атрибути, іграшки, додаткова методична й дитяча література є; чи задовольняють вони інтереси дітей; чи зумів вихователь створити розвивальне середовище у групі й на майданчику. Від того, які вимоги висувають до працівників на початку навчального року, залежатиме успішність роботи закладу загалом.
Галина Смольникова,
доцент кафедри методики та психології
дошкільної і початкової освіти
ІППО КУ імені Бориса Грінченка
