[bvi]

Сторінка медичної сестри

Участь медичної сестри в адаптації нових вихованців

Адаптація в дитячому садку – це процес пристосування дитини до нових умов та розпорядку дня, до вихователів і дитячого колективу, до форм співіснування, відмінних від тих, що існують у родині. На те, як легко та швидко малюк адаптується, впливають:

  • рівень психічного і фізичного розвитку;
  • загартованість організму;
  • сформованість навичок самообслуговування;
  • розвиненість навичок спілкування з дорослими та однолітками.

Незвичність оточення, велика кількість нових вражень та вимого у дошкільному закладі, зазвичай нервують дитину та призводять до стресу. Щоб запобігти стресовим станам медична сестра здійснює медичний супровід крок за кроком.

Крок 1. Надаємо матеріали для інформаційного стенду.

Оновлюється влітку стенд для батьків. Його наповнюють відомостями про те, які документи потрібні для вступу дитини до дитячого садка та що при цьому слід врахувати. Батьки повинні знати про необхідність призвичаювання дитини до розпорядку дня, подібного до розпорядку у дитячому садку, та введення до раціону харчування страв, що готують у дитячому садку.

Щоб допомогти батькам підготувати дитину до відвідування дошкільного закладу, медична сестра складає і розміщає на стенді:

  • памятку щодо диспансеризації дитини;
  • поради для батьків, діти яких уперше ідуть до дитячого садка;
  • інформацію про розпорядок дня у дошкільному закладі та поради щодо введення подібного розпорядку дня вдома.

Крок 2. Беремо участь у батьківських зборах, організованих у ДНЗ. Під час батьківських зборів медична сестра розповідає про оформлення медичної картки дитини, правильне харчування та розпорядок дня вдома, загартовування дітей, профілактику гострих респіраторних захворювань та вірусних інфекцій.

Крок 3. Проводимо настановні індивідуальні бесіди.

Проводяться індивідуальні бесіди з батьками щодо механізмів звикання дитини раннього віку, стану її фізичного та психічного розвитку, рівня сформованості культурно – гігієнічних навичок. В цих бесідах  з’ясовуємо , чи вміє малюк самостійно їсти, користуватися горщиком, вдягатися, вмиватися. Ускладнити процес адаптації може несприятлива атмосфера в сім ї ( неправильне домашнє виховання, конфлікти між батьками, зловживання алкоголем), хто не дотримується певного розпорядку дня або чий домашній розпорядок істотно відрізняється від розпорядку у дошкільному закладі.

Крок 4. Проводимо повторні зустрічі з батьками та прогнозуємо ступінь важкості адаптації.

Після оформлення медичної карти дитини, коли батьки отримали результати диспансеризації, можна спрогнозувати характер адаптації майбутнього вихованця.

Середній строк адаптації дітей раннього віку – 10-20 днів, хоч може збільшуватися до 2 – 3 місяців. Залежно від перед умов, які медична сестра вияснила під час бесід з батьками, та результатів диспансеризації, можна орієнтовно визначити тривалість та ступінь важкості адаптації.

Ступені важкості адаптації дитини до умов дошкільного закладу. Ступінь Тривалість Характеристика

Легкий 10-15 днів Дитина здорова, поведінка швидко нормалізується, фізіологічна адаптація відбувається природно.

Середній 16-30днів Дитина худне, хворіє, але не важко, без ускладнень.

Важкий >30днів. Дитина часто і важко хворіє.

Крок 5. Консультуємо вихователів перед прийняттям дітей до дошкільного закладу.

Після проведення зустрічей з батьками медична сестра консультує вихователів, де наголошує, щоб вихователь звертав увагу на ознаки нервово – психічний розладів дитини, помітними ознаками є енурез, порушення сну, смоктання пальців, кусання нігтів, скарги малюка на біль у животі.

У ході бесід з вихователями медична сестра приділяє увагу створенню і групах комфортного емоційного мікроклімату. Позитивний настрій у групі значно полегшує адаптацію дитини. Медична сестра нагадує, що у період адаптації не можна насильно годувати та укладати спати дитину, проводити будь – які незвичні для дитини оздоровчі процедури, загартовування. Слід забезпечити дитині умови теплового комфорту і одягати її так, як вона звикла вдома. Не варто наполягати на обов’язковому виконанні вправ під час фізкультурних та музичних занять.

Крок 6. Посилено контролюємо стан здоров я нових вихованців.

Зважаючи на прогнози, медична сестра особливу увагу приділяє проблемним дітям та у разі необхідності інформує лікаря – педіатра про потребу корекції перебігу адаптації.

Процес адаптації полегшують:

  • емоційний контакт;
  • тактильний контакт;
  • музичні заняття;

– музичний супровід упродовж дня;

– ігри з піском і водою;

  • малювання;
  • казко терапія.

Крок 7. Беремо участь у корекції перебігу адаптації.

Щоденне спостереження за дітьми з важким протіканням адаптації може виявити проблеми, причиною яких є незначні, на перший погляд. Помилки у поведінці батьків. Саме тому звичайна бесіда медичної сестри з батьками ( за необхідності до бесіди залучають і вихователя) може істотно посприяти полегшенню процесу адаптації. Якщо батьки не мали часу відвідати батьківські збори та не звернули увагу на поради медичної сестри, розміщенні на інформаційному стенді, їм передаються копії пам’яток під час індивідуальної консультації. Ще раз нагадати про важливість правильного розпорядку дня вдома, режиму харчування та позитивного мікроклімату в родині.

Рекомендації для батьків з питань підготовки дітей до дитячого садка

  • зверніть увагу на домашній режим харчування та сну й потроху наближайте його до того режиму, що буде у дитячому садку,
  • привчайте малюка до самостійності й доступного його віку самообслуговування;
  • розповідайте дитині, що таке дитячий садок, навіщо туди ходять, чому ви хочете, щоб вона туди пішла,
  • проходячи повз дитячий садок, з радістю нагадуйте дитині, як їй пощастило – восени вона зможе ходити сюди. Розповідайте рідним і знайомим у присутності малюка про свою удачу, кажіть, що пишаєтеся своєю дитиною, адже її прийняли до дитячого садка;
  • учіть дитину гратися. Психологи виявили чітку закономірність між розвитком предметної діяльності таї ї звиканням до дитячого садка. Найлегше адаптуються малюки, які вміють довго, різноманітно й зосереджено діяти з іграшками. Уперше потрапивши до дитячого садка, вони швидко відгукуються на пропозицію погратися, з інтересом досліджують нові іграшки. Дитина, яка вміє гратися, легко йде на контакт із будь – яким дорослим;
  • робіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги, так їй буде легше відпустити вас;
  • пам’ятайте, що на звикання дитини до дитячого садка може знадобитися до півроку. Розраховуйте свої сили, можливості і плани;
  • чим з більшою кількістю дітей і дорослих, з якими дитина спілкуватиметься у дитячому садку, вона побудує стосунки, тим швидше вона звикне. Допоможіть їй у цьому. Познайомтесь з іншими батьками та дітьми;
  • дорогою у дитячий садок обговоріть з дитиною, що на неї чекає. Дуже важливо, щоб розмови про дитячий садок супроводжувалися лише позитивними емоціями. У Вас має бути спокійний голос і впевнена інтонація.
  • ніколи не лякайте дитину дитячим садком. Приблизно за тиждень першого відвідування дитячого садка попередьте дитину про це, щоб вона спокійно очікувала майбутню подію.

Прийоми, що полегшують дитині ранкові прощання

  • навчіться прощатися з дитиною швидко. Не затягуйте розставання, інакше малюк відчує Ваше занепокоєння і йому буде ще складніше заспокоїтися; ніколи не намагайтеся “вислизнути” непомітно від дитини, якщо хочете, щоб вона Вам довіряла;
  • вигадайте забавний ритуал прощання й строго дотримуйтеся його;
  • не намагайтеся підкупити дитину, щоб вона залишилася у дитячому садку за нову іграшку;
  • чітко дайте дитині зрозуміти, що хоч би які істерики вона влаштовувала, їй все одно доведеться йти до дитячого садка. Якщо Ви хоч раз піддастеся дитині, надалі буде вже набагато складніше впоратися з її вередуваннями й слізьми.
  • Значення профілактичних щеплень для дітей
  • Профілактичні щеплення – медичні процедури, мета яких вироблення в організмі імунітету проти певних інфекційних захворювань.
  • Профілактичні щеплення проводять згідно з наказом МОЗ України від 16.09.2011 р. № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів». Щепленню підлягають усі новонароджені та діти, які не мають до цього протипоказань.
  • Туберкульоз є одним із найпоширеніших інфекційних захворювань у світі. Воно передається через хвору людину чи тварину, які виділяють збудник з харкотинням, сечею, калом, слиною, молоком або сльозами. Туберкульоз уражає людей з послабленою імунною системою. До такої категорії людей, відносяться і новонароджені.
  • Вакцинація від туберкульозу проводиться БЦЖ – вакциною на 3-5-ту добу життя дитини. Для вакцинації недоношених дітей з масою тіла ~ 2000г. застосовується вакцина із зменшеним вмістом антигену БЦЖ-М. Діти, які не були щеплені в пологовому будинку підлягають обов’язковій вакцинації БЦЖ в поліклініці до 2-х місячного віку. Після 2-х місячного віку, перед введенням вакцини – БЦЖ, дитині слід провести пробу Манту. Щеплення проводиться при негативному результаті проби.
  • Проба Манту застосовується систематично раз на рік, для всіх дітей з 12-ти місячного віку з метою раннього виявлення туберкульозу.
  • Гепатит В – інфекційне захворювання організму, з переважним ураженням печінки та її тяжкими ускладненнями, як цироз та рак печінки. Передається через інфіковану кров від матері до дитини, материнське молоко, слину, сльози, піт, лімфу, ножиці, манікюрні та педікюрні набори, зубні щітки, соски та інше. Щоб уберегти себе і своїх дітей від зараження, важливим засобом профілактики є щеплення, яке можна розпочати в будь якому віці, двічі з інтервалом у 1 місяць і третє через 5 місяців.
  • Дифтерія – гостре інфекційне захворювання, що схильне до епідемічного поширення з повітряно- крапельним механізмом передачі. Збудник дифтерії виділяє токсин, який руйнує оболонку нервових волокон, пошкоджує еритроцити, та зупиняє клітинне дихання. Тому перебіг інфекції дуже тяжкий з ураженням дихальної, нервової, серцево-судинної систем, нирок та наднирників. Утворюються нальоти на мигдаликах, які швидко перетворюються в щільні та міцно фіксовані фибринозні плівки, характерна тенденція до їх поширення, прогресує набряк мигдаликів, м’яких тканин ротоглотки, підшкірної клітковини.
  • Не менш небезпечним захворюванням для дітей є кашлюк, його збудник поширюється при кашлі та чиханні. Кашлюк викликає довготривалі напади кашлю, може викликати зупинку дихання, ушкодження мозку та призвести до смерті. До 80% захворювань припадає на дітей, віком до 5 років. Чим менший вік дитини, тим важчий перебіг захворювання.
  • Граючись на подвір’ї, на дитячому майданчику, купаючись в річці, діти можуть отримати травму, це є прямою загрозою інфікування правцем.

Правець – інфекційне захворювання, яке проявляється судомами жувальної мускулатури, коли дитині важко відкривати рот, відмічається біль при прийомі їжі та розмові. Судоми швидко розповсюджуються на м’язи обличчя, шиї, спини, живота, рук, ніг, вражають дихальну мускулатуру, що веде до асфіксії та смерті. У новонароджених правець виникає при занесенні збудника через пуповинну рану.

  • Щеплення для профілактики дифтерії, правця та кашлюку проводиться за віком: І-ше щеплення у 3 місяці, ІІ-ге щеплення – у 4 місяці, ІІІ-тє щеплення – у 5 місяців, та IV-те щеплення – у 18 місяців.
  • Інтервал між І-им, ІІ-им, ІІІ-ім щепленням становить 1 місяць, інтервал між ІІІ-ім і М-им щепленням повинен становити 12 місяців. Для вакцинації дітей використовують вакцину як з ацелюлярним (АаКДП) так і цільноклітинним (АКДП) коклюшним компонентом.
  • Поліомієліт – інфекційне захворювання, на яке найчастіше хворіють діти до 3-х років, але від нього не застраховані навіть дорослі. Воно починається гостро, з підвищення температури тіла, через деякий час розвивається в’ялий параліч, який має завжди незворотній процес. Єдиним засобом захисту є вакцинація.
  • Для профілактики поліомієліту застосовують для перших двох щеплень в 3 та 4 місяці інактивовану вакцину (І ПВ). Для ІІІ щеплення поліомієліту (5 місяців) та ^-го (18 місяців) застосовується оральна жива вакцина (ОПВ) за відсутності протипоказань. Якщо за станом здоров’я дітям протипоказано введення оральної поліомієлітної вакцини (ОПВ) щеплення проводять виключно (І ПВ) вакциною. Вакцинація (І ПВ) може бути застосована для 3-4 щеплення, як окремо так і в складі комбінованих вакцин.
  • Дуже небезпечною для дітей до 5 років є гемофільна (ХІБ) інфекція. Вона є причиною гострих респіраторних захворювань, тяжких запалень легень, гнійних менінгітів, отитів, які мають важкий перебіг і ведуть до інвалідності або летальності. ХІБ-інфекція діагностується та лікується дуже складно. Єдиним засобом профілактики гемофільної інфекції є вакцинація, яка може проводитись моновакцинами та комбінованими вакцинами, що містять ХІБ-компонент. Щеплення слід проводити в 3, 4 та 18 місяців разом з вакцинами АКДП та поліомієліту.
  • Проти кору, епідпаротиту, червінки (краснухи) щеплення проводять в 12 місяців.
  • Кір, епідемічний паротит – інфекційні хвороби, які небезпечні своїми ускладненнями, а саме: коровий ларингіт (втрата голосу), корова пневмонія, отит (втрата слуху). Дуже небезпечне ускладнення, яке веде до інвалідності або смерті – коровий енцефаліт.
  • Свинка (епідемічний паротит) – захворювання, що дає ускладнення з боку центральної нервової системи, запалення головного та спинного мозку (менінгіти), статевих органів: у хлопчиків – орхіти, що стають причиною безпліддя, та запалення підшлункової залози, що часто є причиною виникнення цукрового діабету.
  • Червінка (краснуха) дуже небезпечна для вагітних, які захворіли в перші 3 місяці вагітності. Такі жінки можуть народити дитину з тяжкими вродженими вадами розвитку: вродженими вадами серця, нирок, глухота, сліпота.
  • Недостатнє охоплення щепленням, порушення графіку імунізації, несвоєчасна вакцинація у дітей в епідемічних вогнищах, приводить до розповсюдження вище згаданих інфекційних захворювань. Головне завдання імунізації – створення колективного імунітету, тобто щеплених дітей повинно бути 98%, то тоді можна говорити про імунний прошарок (захист) від інфекцій, або груповий імунітет. Тривалість вироблення імунітету від інфекційних захворювань враховується при встановленні термінів повторного щеплення – ревакцинації. Щоб забезпечити досить високий імунітет, що оберігає від зараження, щеплення необхідно систематично проводити через певні інтервали часу.
  • При порушенні календаря щеплення, для вирішення індивідуального календаря щеплень, батькам дітей слід звернутися до дільничного педіатра чи лікаря-імунолога.
  • Щеплення не лише захищає від зараження, але також є істинним чинником в протиепідемічній боротьбі з інфекційними захворюваннями

Профілактика ГРВІ та грипу у дітей

У структурі всіх інфекційних захворювань 95% складають ГРВІ та ГРЗ. Ці два діагнози по своїй суті дещо відрізняються між собою: ГРВІ, в число яких можна включити і грип, викликаються тільки вірусами, а ГРЗ можуть викликати і бактерії, і мікоплазма, і інші збудники.

ГРВІ разом з грипом складають близько 70% від усіх захворювань у дітей. Особливо схильні до цих захворювань діти, які відвідують дитячі дошкільні установи і школи. В осінньо-зимово-весняний період на простудні захворювання хворіють приблизно 80% дітей.

Загальні відомості, види профілактики ГРВІ

Універсального засобу захисту від усіх вірусних інфекцій не існує, так як більше 300 вірусів здатні викликати ГРВІ. Але зменшити ризик виникнення захворювання можна. Цього домагаються шляхом профілактики зараження і шляхом зміцнення організму дитини з метою підвищення опірності інфекції.

Ризик виникнення ГРЗ і ГРВІ з віком змінюється: до року дитина з грудним молоком матері отримує захисні антитіла, і тому має менше шансів захворіти. Але, якщо мати грудної дитини захворіє, то захворює і немовля. У цьому випадку дитину не треба відлучати від грудей: малюк швидше видужає, отримуючи грудне молоко – материнський організм буде боротися з мікробами за двох і передавати новоутворені антитіла немовля.

Діти, які отримують штучне вигодовування, вже до року можуть часто хворіти ГРЗ і ГРВІ. Розрізняють такі види профілактики:

  • експозиційна профілактика – запобігання контактів дитини з джерелами вірусів;
  • диспозиційна профілактика – методи підвищення опірності дитячого організму (включає неспецифічну і специфічну профілактику).

Експозиційна профілактика – профілактика зараження

Оскільки джерелом зараження є людина, то, чим більше число людей, з якими контактує дитина, тим більша ймовірність інфікування. Такий небезпечний для дитини контакт може відбутися і в дитячому садку або школі, і в кінотеатрі або магазині, і під час розважальних заходів, та в міському транспорті.

  1. У період сезонного підвищення захворюваності або в період епідемії грипу бажано скоротити до мінімуму контакти дитини з сторонніми людьми.

При підвищенні рівня захворюваності ентеровірусної і аденовірусної інфекції слід утриматися від відвідування дитиною басейну, оскільки ці віруси можуть передаватися також і у воді.

  1. Іншим способом попередження інфікування є створення перешкоди на шляхах передачі вірусної інфекції, тобто вплив на сам механізм зараження.

Основним шляхом поширення респіраторних вірусних інфекцій є повітряно-крапельний шлях.

Багато батьків не раз чули про захисну роль марлевих або сучасних одноразових масок. Однак слід розуміти, що, з огляду на розміри вірусу, маска не може «не пропускати» вірус.

І все ж відмовлятися від використання масок не слід. Але надягати її потрібно не здоровим, а хворим! Маска затримає віруси в крапельках слизу при кашлі та чханні хворого і зменшить потрапляння вірусу на навколишні предмети і людей.

Виконувати свою захисну роль маска буде тільки в разі її зміни кожні 4 години. В іншому випадку вона стане резервуаром скупчення вірусів. Марлеві маски можна використовувати повторно після прання і прасування гарячою праскою. Таким чином, маска, надіта хворим, є хоч і малоефективним, але все ж засобом захисту здорових дітей.

  1. Відомо, що віруси протягом багатьох годин і навіть діб зберігають свою інфікуючу здатність в умовах теплого, сухого, нерухомого повітря. І тільки при регулярному провітрюванні і зволоженні повітря в приміщенні ризик інфікування значно знижується. Провітрювання дитячої кімнати треба проводити по 15 хвилин до 5 разів на добу, і наскрізне провітрювання один раз в день.

Виходячи з цього, до профілактичних заходів належать:

  • щоденне вологе прибирання приміщення; килими з кімнати дитини в період епідемії грипу бажано прибрати;
  • часте провітрювання кімнати;
  • під час епідемії грипу та ГРВІ краще прибрати з кімнати дитини м’які іграшки, бо вони теж відносяться до активних пилозбірників.

Для ентеровірусів типовим є кишковий шлях зараження, тому з брудними руками дитина може занести інфекцію в свій організм. Щоб запобігти зараженню через рот, потрібно:

  • ретельно мити руки з милом після повернення з вулиці;
  • допустимо часте використання гігієнічних вологих серветок протягом дня (якщо немає умов для миття рук);
  • при наявності хворого в родині йому обов’язково слід виділяти окремий посуд і рушник.
  1. Одним з ефективних способів профілактики вірусних інфекцій є застосування сольових розчинів у вигляді промивання носа. Вони зменшують концентрацію вірусів в носоглотці і носових ходах. Для цього необхідно регулярно закапувати їх в ніс і полоскати сольовим розчином горло. Особливо важливо це проводити при реальній загрозі зараження.

Зручним для застосування є препарат Аква Маріс – засіб, виготовлений з морської води. Препарат може застосовуватися не тільки з профілактичною, а й з лікувальною метою при ГРВІ та ГРЗ.

  1. Одним з ефективних і безпечних способів захисту дитини може бути застосування ефірних масел. Вони не тільки знезаражують повітря при розпиленні в кімнаті, але і сприятливо впливають на психоемоційний стан людей.

Вплив на організм дитини – диспозиційна профілактика неспецифічна профілактика

До методів неспецифічної профілактики, одного з видів диспозиційної профілактики, відносяться:

  • повноцінне харчування;
  • дотримання режиму дня;
  • загартовування;
  • заняття фізкультурою і спортом;
  • вітамінотерапія.

Харчування дітей має бути повноцінним за своїм складом, відповідати віку дитини, містити необхідні мікроелементи і вітаміни. У раціон харчування дітей слід включати обов’язково кисломолочні продукти, які сприяють нормалізації мікрофлори кишківника, адже дисбактеріоз є чинником, що порушує нормальну роботу імунної системи.

Загартовування

Підвищити стійкість дитячого організму до інфекції можна за допомогою загартовування – використання впливу факторів природи (сонця, повітря і води).

Ефективним загартовування буде при дотриманні ряду правил:

  • процедури повинні проводитися регулярно в будь-який час року;
  • час загартовування слід поступово збільшувати;
  • процедури слід проводити з урахуванням індивідуальних і вікових особливостей дитини;
  • тривалість процедури не повинна бути більше 20 хв .;
  • процедури повинні викликати у дітей позитивні емоції.

До процедур, що загартовують відносяться:

  • повітряні ванни;
  • сонячні ванни;
  • водні процедури (починати слід з обтирання, а потім поступово переходити до обливання і купання).

Повітряні ванни починають проводити дитині з перших днів життя, залишаючи його без одягу на кілька хвилин при кожному переодяганні і поступово збільшуючи час процедури. Повітряні процедури – найлегший вид загартовування. Основою загартовування при цьому є свіже повітря, він підвищує і імунітет, і апетит, стимулює обмінні процеси і покращує сон. Вода є більш сильним подразником для організму, ніж повітря. Вплив води при температурі 26° С дорівнює дії повітря при температурі 5° С. Найкраще починати загартовування водою влітку.

Водні процедури слід починати з області ніжок малюка у вигляді топтання в тазі з водою, охолодженою до 35° С. Тривалість процедури збільшують, починаючи з 20 секунд, і додаючи по 20 секунд щодня.

Потім поступово можна переходити на обливання стопи, потім кінцівок в цілому і тулуба. При переході на обливання температуру води знижують поступово на 1°С в 3 дня.

Можливість проведення контрастного обливання слід обговорити з педіатром. При контрастному обливанні процедуру закінчують холодною водою, а в ослаблених дітей – гарячої.

Після перенесеної хвороби гартують процедури відновлюють через 1-4 тижні (залежно від ступеня тяжкості захворювання), але доза дії повинна бути зменшена до початкової.

Влітку дуже корисним для дітей буде ходіння босоніж по траві, піску. Зрозуміло, загартовування не дає гарантії, що дитина не захворіє ГРВІ або грипом. Але, якщо він і захворіє, то хвороба буде протікати в легкій формі.

Вітамінотерапія

Для профілактики вірусних інфекцій потрібні вітаміни. У зимово-весняний період нестача вітамінів в продуктах харчування заповнюється прийомом вітамінних комплексів.

Аскорбінова кислота міститься в свіжих фруктах і овочах, їх слід включати в раціон дітей. Природні джерела вітаміну С: картопля, помідори, солодкий перець, сира і квашена капуста, зелений горошок, шипшина, цитрусові, чорна смородина, горобина, яблука, полуниця, диня.

Специфічна профілактика

При попаданні вірусу в організм тільки стан імунної системи визначає, чи зможе малюк не захворіти. Підвищити стійкість організму до потрапляння в нього вірусів можна і потрібно. Цього можна домогтися декількома шляхами:

  • активація місцевого імунітету;
  • формування специфічного імунітету шляхом вакцинації;

Підвищення місцевого імунітету

Найбільш ефективним і важливим є нормальний місцевий імунітет, тобто самозахист слизових оболонок дихальних шляхів за допомогою спеціальних речовин (імуноглобулінів, лізоциму і ін.). Вона можлива тільки в разі, якщо слизові оболонки не пересихають, і збережений нормальний склад слини, виділень з носа та харкотиння.

Щоб місцевий імунітет «працював», необхідно:

  • забезпечити підтримання оптимальної температури і вологості в приміщенні;
  • одягати дитину на прогулянку в відповідно до погодних умов, не допускаючи перегрівання;
  • забезпечити наявність напоїв дитині після активних ігор або занять спортом, щоб виключити пересихання в роті;
  • виключити «перекусів» в проміжках між прийомами їжі;
  • обмежити застосування засобів побутової хімії в житлових приміщеннях, користуючись при збиранні переважно водою;
  • при відсутності зволожувачів повітря слід зволожувати слизові оболонки зіву і носа сольовими розчинами.

Вакцинація

На жаль, щеплень від ГРВІ в цілому немає, так як вакцина може захистити від одного будь-якого збудника, а при ГРВІ їх сотні. Проте існує і багато років успішно застосовується вакцинація проти грипу.

Вірус грипу дуже мінливий, тому вакцинацію слід проводити щорічно. Згідно з програмою боротьби з грипом ВООЗ існує 4 міжнародних центру і 120 спеціальних вірусологічних лабораторій у всьому світі, які вивчають циркуляцію вірусу і на цій підставі прогнозують, який саме вірус грипу буде циркулювати в найближчому році. Прогнози ці досить вірні: 92% достовірності протягом останніх 15 років.

А якщо врахувати, що протигрипозні вакцини при своїй високій ефективності добре переносяться, то вже з жовтня місяця слід всерйоз подбати про вакцинацію дитини проти грипу. Це дуже важливо, тому що шансів не захворіти в період підйому захворюваності при відвідуванні дитячого садка або школи у дитини дуже мало. Навіть якщо щеплена дитина і захворіє, то хвороба буде протікати в легкій формі і з мінімальним ризиком ускладнень.

Особливо важливо вакцинувати дітей, що мають будь-яке хронічне захворювання (органів дихання, серцево-судинної системи, сечовидільної системи, цукровий діабет та ін.), Так як грип може привести до загострення цих захворювань і розвитку смертельно небезпечних ускладнень. А щоб зменшити ризик зараження для таких діток, варто подумати і про вакцинацію всіх членів сім’ї.

Кожна вакцина містить вірусні антигени 3 видів: вірусу А (два типи) і вірусу В. протигрипозні вакцини бувають:

  • живі – вони містять живий, але ослаблений грипозний вірус;
  • інактивовані цільновіріонні – містять цільні загиблі віруси;
  • розщеплені (спліт-вакцини) – містять не цілий вірус, а його частинки – білки (внутрішні та поверхневі);
  • субодиничні – містять тільки поверхневі білки вірусу.

Живі і інактивовані вакцини відносяться до I покоління вакцин. Вони дають хороший імунну відповідь, але відрізняються високою реактогенність: після їх застосування підвищується температура в межах 37,5°С, можуть відзначатися не різко виражені симптоми інтоксикації. Це пов’язано з тим, що цільні вакцини очищені недостатньо. Спліт-вакцини відносяться до II покоління вакцин. Вони характеризуються меншою кількістю побічних реакцій, так як краще очищені. Не містять токсини. Нездужання і підвищення температури відзначаються в 1% випадків. Але, на жаль, в 5-10% випадків їх застосування імунітет не виробляється. У Росії дозволено застосування таких спліт- вакцин: Флюарикс (Бельгія), Ваксигрип (Франція), Бегривак (Німеччина).

До III покоління відносяться субодиничні вакцини, які забезпечують найбільш значиму захист антитілами проти грипу. З огляду на високу ефективність і низьку реактогенність таких вакцин, вони можуть застосовуватися для дітей з 6 місяців. У Росії дозволено застосування наступних субодиничних вакцин: Інфлувак (Нідерланди), Грипол (Росія), Агриппал (Німеччина), Інвівак (Нідерланди-Швейцарія), Інфлексал В (Швейцарія).

Кожна з цих вакцин має свої протипоказання, свої побічні дії, принципи дозування і спосіб введення. Дози залежать не тільки від віку дитини, а й від того, вперше чи повторно малюк вакцинується від грипу, тому вибирати вакцину і дозу для кожної дитини повинен тільки лікар.

Імунітет виробляється через 7-20 днів після вакцинації (термін формування імунітету визначає вид вакцини). Не рекомендується застосовувати живу вакцину під час коли вже почалася епідемії. Після застосування вакцини слід уникати контакту з хворими протягом 3 тижнів.

Вакцини неефективні тільки в разі порушення температурного режиму їх зберігання (більше доби при кімнатній температурі або при заморожуванні). Доведено, що вакцини посилюють вироблення інтерферону в організмі, тим самим зміцнюючи загальний імунітет. Завдяки цьому, хоча протигрипозна вакцина не захищає від ГРВІ, але частота застуд після вакцинації все ж знижується. При вакцинації дітей, схильних до алергії, призначаються антигістамінні засоби. У Франції готується до виробництва вакцина, яка не містить алергізующіх компонентів.

Імпортні та вітчизняні вакцини однаково добре захищають від грипу, але реактогенність імпортних вакцин менше (1 -2% замість 3%). Американські вчені довели, що спрей-вакцина на 55% ефективніше, ніж вакцинація ін’єкційна. Але в спрей-вакцинах містяться цілісні віруси, тому вони мають більше протипоказань, і у них вище реактогенність. За допомогою вакцин формується специфічний імунітет.

Профілактика інфекційних та кишкових захворювань дітей дошкільного віку

Шановні батьки!

Щоб захистити дитину від отруєнь, кишкових та інфекційних хвороб необхідно дотримуватись наступних санітарно-гігієнічних правил:

утримувати дитину в чистоті, до дитячого садка приводити в охайному одязі, мати запасну білизну;

мити руки після повернення додому з вулиці, після туалету, перед їжею;

овочі та фрукти мити під проточною водою та ошпарювати кропом;

пити тільки переварену або бутильовану воду;

у жодному випадку не годувати дитину грибами, сушеною чи в’яленою рибою, а також м’ясними, рибними та молочними стравами, які зберігалися неналежним чином або мають прострочений термін вживання;

не годувати дитину на вулиці (навіть фруктами чи цукерками);

не годувати дитину продуктами, що придбані у вуличних торгівців;

під час поширення інфекцій якомога рідше перебувати з дитиною в публічних місцях;

уникати контакту з людьми з підозрою на інфекційні захворювання;

при підозрі на захворювання негайно викликати лікаря та сповістити медичну сестру дошкільного закладу;

не займатися самолікуванням.

Шановні батьки, радимо своєчасно проводити профілактичні щеплення від дитячих інфекцій.

Швидка медична допомога – «103»

 

Організація харчування в ЗДО

Одне з головних завдань закладу дошкільної освіти –
забезпечення права кожної дитини на охорону її життя і
здоров’я

Харчування є одним з найважливіших факторів, що визначає здоров’я дітей, сприяє профілактиці захворювань, підвищенню працездатності та успішності, фізичному і розумовому розвитку, створює умови для адаптації підростаючого покоління до навколишнього середовища. Правильно організоване харчування забезпечує організм всіма необхідними йому харчовими речовинами (білками, жирами, вуглеводами, вітамінами і мінеральними солями). Основним принципом харчування дошкільнят є максимальна різноманітність харчових раціонів, яке досягається шляхом використання достатнього асортименту продуктів і різних способів обробки.

Усі продукти харчування, що надходять відповідають вимогам державних стандартів, супроводжуються накладними, сертифікатами якості, висновками санітарно-епідеміологічної експертизи.

У закладі дошкільної освіти організовано збалансоване харчування відповідно з натуральними нормами. У повсякденний раціон включені основні групи продуктів: м’ясо, риба, молоко, яйця, овочі, цукор, хліб, крупи та інші.

Виконання натуральних норм харчування у середньому відповідає 80%.

У дошкільному закладі є технологічні картки приготування страв, примірне чотиритижневе меню. Готова продукція відпускається з кухні за графіком. Режим харчування в кожній віковій групі організовано відповідно до вимог.

На виконання закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” наказу Мінагрополітики України від 01.10.2012 № 590 “Про затвердження Вимог щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР) ” з метою запровадження постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР та ідентифікації небезпечних факторів і заходів контролю, що важливі для безпечності харчових продуктів, запобігання харчових отруєнь дітей та виконання санітарно-гігієнічних правил у закладі впроваджена схема виробничого контролю, заснована на принципах системи НАССР.

Основні зміни щодо норм харчування в закладах освіти

  • Обмежили кількість солі та цукру, жирів рослинного і тваринного походження.
  • Зменшили кількість споживання хліба та картоплі.
  • Не включили ковбасні вироби, сосиски, рибні, м’ясні та плодово-овочеві консерви.
  • Збільшили кількість споживання молока, кисло-молочних продуктів, м’яса та риби.
  • Вилучили таблицю заміни харчових продуктів.

Харчування у закладі здійснюється згідно з чотиритижневим меню. Щодня на кожний наступний день відповідно до наявності продуктів харчування та з урахуванням примірного чотирьох тижневого меню, картотеки страв складається меню-розкладка відповідно до затверджених норм харчування. Кожного дня за 30хв до роздачі їжі сестра медична старша оцінює якість її приготування. Для профілактики простудних та інфекційних захворювань в раціоні дітей присутні цибуля та часник.

  • сім’ї, у яких сукупний дохід на кожного члена сім’ї за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), який щороку встановлюється законом про Державний бюджет України;
  • дітей-сиріт;
  • дітей, позбавлених батьківського піклування;
  • дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”;
  • дітей з особливими освітніми потребами (з інвалідністю, в інклюзивних групах закладів дошкільної освіти та у спеціальних закладах дошкільної освіти (групах);
  • дітей, евакуйованих із зони відчуження, дітей, які є особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, і тих, що проживали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
  • дітей з числа осіб, визначених у ст. 10, 10а Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
  • дітей учасників бойових дій (на підставі посвідчень встановленого зразка для учасників бойових дій або на підставі довідки, передбаченої додатком 6 до постанови КМУ від 21.10.2022 № 1193 про безпосередню участь у бойових діях);
  • дітей з числа внутрішньо переміщених осіб чи дітей, які мають статус дитини, що постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів;
  • дітей, які перебувають у сім’ї патронатного вихователя.