Меню на четвер, 23.09.2021 Сніданок: каша рисова молочна, булочка з вершковим маслом, чай з лимоном, фрукти свіжі. Обід: суп картопляний підбиваний, овочеве рагу, риба смажена, салат асорті з свіжих овочів, хліб пшеничний, компот з фруктів. Полуденок: печиво, кефір. Вечеря: печінка тушкована в сметанному соусі, картопля відварена з маслом, напій фруктовий, хліб пшеничний.

Протидія булінгу

Методичний посібник «Протидія булінгу в закладі освіти: системний підхід”

 

Протидія булінгу - Головна

Протидія булінгу - Головна

Протидія булінгу - Головна

Протидія булінгу - Головна

Протидія булінгу - Головна

Протидія булінгу - Головна

Протидія булінгу - Головна

Протидія булінгу - Головна

Протидія булінгу - Головна

Протидія булінгу - Головна

 

Зупинимо булінг разом!

Булінг – це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві. Під терміном “булінг”, пояснюють в Біляївському районному центру соціальних служб для сім’ї, молоді та дітей, – це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження. Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються. Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо-емоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.

Як зрозуміти, що дитина є жертвою булінгу?

Протидія булінгу - Головна

Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати, вигадувати хворобу у шкільні дні. Вони не беруть участь у спільній класній діяльності, соціальних заходах. Часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно. Дитина починає губити гроші або речі, приходить додому у порваному одязі чи з поламаними речами. Коли ви її запитуєте, що трапилося – не можуть реалістичо пояснити. Може почати говорити про те, що кине школу, пропускає заходи, в яких приймають участь інші учні. Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.
Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції. Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті. Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.

Протидія булінгу - Головна

За статистикою, 80% українських дітей піддаються цькуванням, навіть не усвідомлюючи цього. В усіх соціальних системах завжди є лідер, середня група і так званий «вигнанець». У початковій школі діти ще не займаються жорстким булінгом, але вже можуть бути непривітними до інших. Щойно вчитель починає вибудовувати систему конкуренції та пріоритетів — діти починають один одного травити. А справжній булінг почнеться у середній школі — з 10-11 років — вік входження у підліткову кризу.
Обов’язок психологів та педагогів — виявити лідера, схильного ініціювати цькування інших проводити, вести з ним дружні бесіди, виробляючи толерантність.

Чому діти стають жертвами булінгу?

Протидія булінгу - Головна

Психологи визначають декілька основних причин:

Занижена самооцінка. Навіть якщо дитина виявляє її через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.
Домашня атмосфера. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, яких вдома принижують, знецінюють, ображають. Або є родини, де дитину звикли жаліти – нещасна, хвора, росте без батька…Школа і садок — каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, коли вона бідна й нещасна, то вона буде створювати навколо себе таку ж атмосферу і в школі.
Атмосфера в класі. Бувають колективи, створені самостійно або руками вчителя, в яких є дитина-агресор. Вона свідомо шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.

Булінг в цифрах

За дослідженнями UNISEF, 40% дітей ні з ким, зокрема і з батьками, не діляться своїми проблемами. Сором’язливі та спокійні діти стають жертвами булінгу вдвічі частіше за однолітків, які відкриті до спілкування. Більшість дітей ображають за те, що вони одягнуті не так, як інші, говорять або поводяться не так, як основна група. 44% дітей, якщо стають свідками булінгу, просто спостерігають, оскільки бояться за себе.

Що робити батькам?

У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною. Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити. Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто. Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними. Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись. Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо). Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника. Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи. Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу. Обговоріть, до кого за допомогою дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.
Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.
Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками. Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.

Протидія булінгу - Головна

Як допомогти дитині-агресору?

Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу. Якщо ваша дитина – агресор, радимо:
Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що “всі так роблять”, або “він заслуговує на це”. Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.
Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як “хлопчики завжди будуть хлопчиками” або “глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства”.
Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.
Діти, які булять, заперечують це так довго, як тільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників. Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.
Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв’язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.
Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини. Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.

Чому важливо вчасно відреагувати?

Булінг впливає на всіх, хто бере в ньому участь або спостерігає, та має деструктивні наслідки в майбутньому житті.
Ті, хто піддаються булінгу: втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня; відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань; втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності; втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити зв’язок між потерпанням від булінгу та розладами харчуванням (анорексії та булімії), емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).
Ті, хто булять: частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони; частіше беруть участь у бійках, причетні у вандалізмі, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.
Ті, хто вимушені спостерігати: часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь; потерпають від депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.
Навіть поодинокий випадок булінгу залишає глибокий емоційний слід, що робить проблему найпоширенішою причиною звернень до дитячого психолога.
За матеріалами сайту https://bilyayivka.city/read/card/3080/scho-take-buling-ta-chomu-pro-nogo-treba-znati-vsim-batkam-poyasnyuyut-u-centri-socialnih-sluzhb

Протидія булінгу - Головна

 

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ БАТЬКІВ 

З ПРОБЛЕМ НАСИЛЬСТВА ТА ЦЬКУВАННЯ В МОЛОДІЖНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

у 2020-2021 н. р.

ЗДО №28

(назва навчального закладу)

Кількість опитаних 62 (чоловіки  6  жінки   56 )

Вік дитини: 

0-3 роки   21

3-6 років 39

6-10 років  2

Стать дитини:

Чоловіча  14

Жіноча   25

Двоє та більше дітей у родині  23

 

  1. Як Ви вважаєте, чи зросла кількість випадків насильства в освітньому середовищі протягом останніх 5 років?

Так   34

Ні    6

Складно відповісти   22

  1. Як би Ви визначили ставлення один до одного дітей у класі (групі), де навчається Ваша дитина? (Оберіть одну з наведених відповідей)?

Дружнє  54

Співчутливе  3

Вороже

Байдуже   5

  1. Ваше ставлення до насильства (оберіть одну з наведених відповідей)?

Вважаю, що будь-яке насильство є неприпустимим  52

Позитивно, якщо це самозахист   7

Можливе за певних обставин  3

Байдуже, якщо це мене не стосується_________

Не маю думки з цього приводу______________

  1. На вашу думку, ознаками насильства є (можна обрати декілька відповідей):

Певні дії однієї людини стосовно іншої без її згоди  42

Контроль та обмеження вільного часу   6

Заподіяння шкоди психічному здоров’ю  53

заподіяння матеріальної, грошової шкоди   21

Не задоволення всіх без винятку матеріальних потреб  2

Заподіяння шкоди фізичному здоров’ю  49

Приниження почуття честі та гідності   47

Образливі дії, приниження за ознакою статі (хлопець, дівчина) 40

Бездіяльність однієї людини стосовно іншої, яка потребує допомоги   15

Обмеження користуванням гаджетами (телефон, планшет та ін.)

Відбирання або пошкодження особистих речей іншої людини   26

Ваш варіант відповіді_____________________________________________________

  1. Як часто у класі (групі), де навчається Ваша дитина виникають конфлікти?

Ніколи  15

Іноді   29

Часто  2

Постійно  1

Важко відповісти  15

  1. Якщо б Вам стало відомо про факт насильства серед учнів/учениць (вихованців), якими б були Ваші дії (можна обрати декілька відповідей):

Повідомлю про випадок адміністрацію закладу  52

Повідомлю про випадок батьків учнів/учениць (вихованців)   47

Долучу до вирішення ситуації фахівця/фахівчиню (практичного психолога, соціального         педагога, медітора)   22

З’ясую причину самостійно  11

Покараю винуватця самостійно  1

Звернуся до поліції  11

Не буду втручатися (самі розберуться)________

Ваш варіант відповіді_____________________________________________________

  1. Які прояви цькування (булінгу) на Вашу думку найбільш розповсюджені? (Можна обрати декілька відповідей)?

Штовхання, стусани, ляпаси  50

Пошкодження чи знищення одягу чи інших особистих речей  26

Поширення образливих чуток, образливі жарти, погрози  46

Розповсюдження неправдивої інформації про людину через мережу Інтернет   23

Принизливі прізвиська  35

Ваш варіант відповіді

ігнорування

  1. Чи стикалася Ваша дитина особисто з будь-якими проявами насильства та булінгу відносно неї/нього (оберіть одну з наведених відповідей)?

Ніколи  30

Іноді   21

Часто   1

Постійно______

Важко відповісти  10

  1. На Вашу думку, хто найчастіше виступає булером (кривдником/кривдницею) (можна обрати декілька відповідей)?

Хлопці   4

Дівчата   3

Діти, які мають лідерські якості_______

Булером може бути будь-хто  50

Діти, фізично сильніші    16

Діти, фізично слабкіші  2

Важко відповісти  2

Ваш варіант відповіді_________________________________________________

  1. На Вашу думку, хто найчастіше потерпає від булінгу (можна обрати декілька відповідей)?

Хлопці   5

Дівчата   9

Діти, які відрізняються від інших будь чим   51

Дівчата, які гарно навчаються   5

Хлопці, які гарно навчаються    8

Дівчата, які мають проблеми в навчанні   4

Хлопці, які мають проблеми в навчанні    3

Діти, які не мають сучасних гаджетів, одягу тощо   24

Діти, фізично сильніші  2

Діти, фізично слабкіші  28

Важко відповісти  5

Ваш варіант відповіді________________________________________________________

  1. На Вашу думку, чи розповість Вам ваша дитина, якщо стикнеться з випадком цькування (булінгу) (оберіть одну з наведених відповідей)?

Так 46

Ні_______

Важко відповісти  16

  1. Для того, щоб націлити дитину  «на шлях істинний», застосовувати засоби фізичного покарання можна і необхідно:

Так

Ні  61

Важко відповісти  1

  1. Якщо я неправий (неправа), то можу щиро попросити вибачення у дитини

Так  59

Ні  1

Важко відповісти  2

  1. Що, на Вашу думку, необхідно зробити для профілактики булінгу і насильства у Вашому освітньому закладі?

Більше говорити про це з дітьми

Щире і турботливе піклування вихователів до кожної дитини

Знайти спільну мову з батьками дітей, які несуть агресію та насильство до тієї чи іншої групи.

Постійний нагляд вихователів у групах. При будь яких проявах булінгу чи насильства, повідомляти батьків дітей, які займаються булінгом, і батьків, чиї діти потерпають від нього. Запропонувати додатково попрацювати таким дітям з психологом, якщо у навчальному закладі це є неможливим. І постійна профілактика (розмови, розповіді про правильну та неправильну поведінку), а також наслідки такої поведінки

Більше проводити бесід на дану тему

Проводити з дітками заняття, говорити з ними, слухати їх думку та спостерігати за їх поведінкою

На разі у нас все добре! Але вважаю що до такого дітей потрібно готувати, щоб ті кого будуть ображати могли вистояти це, поділитись тим що їх хтось ображає, не соромились комусь про це розповісти і йшли психічно здорові і стійкі далі по життю, а образникам доносити що таке не можна і не потрібно робити, що всі ми різні і за це не можна когось принижувати і цькувати! Вважаю що до цого могли б прикластися самі батьки, і виховувати своїх дітей гідно що б таких випадків не було, але в освітніх закладах не завадило б проводити раз у пів року якісь профілактичні бесіди і опитування як би діти себе повели в тій чи іншій ситуації

Відеонагляд, бесіди з батьками про виховання без насильства і поваги до оточуючих, недопустимість приниження через відмінності від інших

Інформувати батьків і дітей, проводити бесіди, тренінги

Частіше розмовляти з дітьми, про те , що їх турбує, також педагогам розбиратись в кожній ситуації, яка трапляється, не бути байдужими.

Ставити рейтинг поведінки із батьками “лідерів рейтингу” проводити розмову разом з психологом та адміністрацією закладу… а то часто буває дитина шибеник, а батьки замість того щоб виховувати, радіють що чадо “лідер” або просто “гіперактивний”

Треба вести бесіду з дітьми

Більше контролю та спілкування

Проводити лекції про булінг з участю поліції, так як у шкільних закладах, це більше діє на дітей!

Покарати винних

Постійні розмови про дружбу, повагу, підтримку один одного

Робота психолога з дітьми і вихователями. Покращення професійного та морального рівня вихователів. Впровадження освітніх програм з морально-етичним ухилом для дітей і вихователів, а також батьків.

У першу чергу мають вихователі вчити дітей ставитись дітей один до одного однаково

Більше активних відпочинків де діти мають проявляється як дружня команда

Часто спостерігати за спілкуванням дітей, пояснювати їм що добре, що погано.

Прививати почуття відповідальності, поваги та дружності

Пояснювати дитині

Потрібно проводити з дітьми бесіду на тему булінгу та насильство. Працівники освітнього закладу повинні відноситись до всіх дітей однаково і це неприпустимо, коли дітей поділяють на улюбленців та гірших

Освітні бесіди психолога з дітьми щодо проблеми насильства та булінгу

Проводити усні виховні роботи,і при цьому довести до дітей що від правди не втекти))))

Встановити камери,з доступом перегляду онлайн батькам

Розмовляти з дітьми та інформувати про їх те що це неприпустимо, оскільки боулінг може вплинути на майбутнє дитини

Потрібно, щоб батьки кожної дитини, знаючи, що вона схильна до агресії по відношенню до інших, більше часу відводили на розмови з дитиною та вирішення цієї проблеми. Також важливо, щоб вихователі правильно реагували на такі ситуації.

Проводити з дітьми спільні занаття, спрямовані показати, що індивідуальність кожного необхідно поважати

Розмовляти з дітьми про все, бути їхнім найкращим другом

Пояснювати

Розповідати дітям про це. Пояснювати на прикладах що це таке. Вчити бути взаємоввічливими, добрими. Пояснювати що агресія це не вихід з ситуації.

Постійно проводити бесіди з дітьми

Навчати дорослих бути толерантними

Більше уваги і відповідальніше ставитися до дітей як батькам ,так і вихователям

Важливим є не просто боротьба з булінгом у впровадженнях певних заходів, а саме визнання даної проблеми як працівниками освітнього закладу, так учнями і батьками. Потрібно створювати відповідне сприятливе середовище не тільки для боротьби з такою проблемою як булінг, але і для запобігання появі проявів відповідної поведінки.

Розмовляти і пояснювати,

Пояснювати дітям як і чому не можна вчиняти насильницькі і булінгові дії. А також можна попросити батьків проводити бесіду вдома, можна батькам кинути інформацію по цій темі як краще донести це дитині.

Нічого

Вчити дiтей добротI.Дiти мають бути щасливими та любимими i тодi все буде добре.